Українська мова
05.04.2021 р.
ТЕМА Стилістичні засоби словотвору
1. Опрацювати МАТЕРІАЛ УРОКУ АБО теоретичний матеріал § 50 (с.177-178) 2. Виконати тестові завдання (на уроці, сьогодні!!!) Код доступу 1360497
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
Домашнє завдання: переглянути (повторити) УРОКИ 3-5
Урок 09 листопада
ТЕМА. Наказовий спосіб дієслова
1. Переглянути відео ЕКСПРЕС-УРОК
2. Робота з підручником ( прочитати параграф 17).
3. Завдання (усно) ТРЕНАЖЕР
4. Вправа 2 (с.55) - письмово, впр.3 (с. 55) - усно.
Домашнє завдання: п.17( знати матеріал), тестові завдання (с. 55 - 56).
Подальші завдання - у нашій групі. Слідкуйте за оновленнями. Чекаю на ваші завдання. Успіхів!!!
Урок 14.05.
Тема. Фонетика, орфоепія, орфографія (підготовка до ЗНО)
На допомогу випускникам:
Стислий конспект ФОНЕТИКА (1), ФОНЕТИКА (2) ОРФОЕПІЯ, ОРФОГРАФІЯ
Повторити ВІДПОВІДНІСТЬ БУКВ І ЗВУКІВ
Типові завдання ЗНО. Як їх виконати? ТЕСТИ ЗНО З ФОНЕТИКИ
Виконати тест.завдання (до 24 травня 21год.):
Виконати тест.завдання (до 24 травня 21год.):
Код доступу 124765
Урок 07.05. (до 13. 05.)
Нове завдання - у нашій групі Viber.
Урок 04.05.
Контрольне есе на одну з тем:
1. Міра відповідальності формує патріотизм.
2. Скарби, що визначають сенс життя.
3. Пунктуальність - невід'ємна риса підприємця.
На допомогу учням
Написати контрольне есе, надіслати вчителю в приватні повідомлення.
Урок 27.04.
1.Повторити особливості кличного відмінка Відеорепетитор Експрес-урок О.Авраменка
2. Виконати ЗНО-2017 (основна сесія), надіслати результат.
2. Виконати ЗНО-2017 (основна сесія), надіслати результат.
ДО 27.04.
Повторити закінчення -а(-я),-у(-ю) в іменниках ІІ відміни чоловічого роду родового відмінка однини:
1. Переглянути ОНЛАЙН-КУРС
2. Виконати тестові завдання (до 26.04. 15 год.):
Код доступу 611511
(до 19 квітня 20 год.)
Виконати тестові завання (Підготовка до ЗНО: орфографія; синтаксис):
Код доступу 819727
Код доступу 789254
(до 12.04. 22 год.)
Виконати тестові завдання:
Код доступу 553973
(до 12.04. 22 год.)
Виконати тестові завдання:
Код доступу 553973
Українська література
Подальші завдання - у нашій групі. Слідкуйте за оновленнями. Чекаю на ваші завдання. Успіхів!!!
Урок 12.05.
Контрольна робота. Творчість В.Стуса, сучасна українська література
1. Виконати завдання (до 14.05. 21:00):
Код доступу 382971
Урок 08.05.
В. Діброва "Андріївський узвіз", Я. Мельник "Далекий простір"
1. Ознайомитися АНДРІЇВСЬКИЙ УЗВІЗ, ДАЛЕКИЙ ПРОСТІР
2. Підготуватися до контрольної роботи (Творчість В.Стуса, сучасна українська література).
Урок 05.05.
1. Читати
2. Опрацювати (с. 213 -214, 225-227)
Урок 30.04.
Олександр Ірванець
Поет, прозаїк, драматург, перекладач. Народився у січні 1961 року у Львові. Виростав у Рівному. Закінчив 8 класів Рівненської СШ № 18 (1976 р.), Дубенське педагогічне училище (1980) та Московський літературний інститут (1989).
З 1993 року постійно мешкає в Ірпені під Києвом. Останнім часом працює в драматургії і прозі – роман «Рівне/Ровно» опубліковано в квітневому й травневому числах часопису «Кур`єр Кривбасу» 2001 року. Більші за обсягом добірки віршів друкувались у московських «Литературной учёбе» і «Дружбе народов», польских «Literatura na swiecie» (Варшава), «Akcent» (Люблін) , німецькій антології «Reich mir die steinerne Laute» Brodina Verlag, 1996 р. та пам`ятних «Вісімдесятниках», упорядкованих Ігорем Римаруком ( Видавництво КІУС, Едмонтон, 1990 р.).
Автор збірок поезій «Вогнище на дощі» (1987), «“Тінь великого класика” та інші вірші» (1991), «Вірші останнього десятиліття» (2001). Підскарбій Бу-Ба-Бу.
Його поезії та драматургія були перекладені англійською, німецькою, французькою, польською, шведською, російською, білоруською та хорватською мовами.
П’єси Ірванця ставилися на сценах Німеччини, Люксембурга, Казахстану. У Польщі була створена радіоп'єса «Recording», а у Кракові вийшла окрема книга його драматургії. Готується до виходу книга прози О. Ірванця «Очамимря».
До французького шансоньє
Це є поезія найвища, Це є найвища простота, Коли передаються вірші, Як поцілунки — з уст в уста.
Твої пісні легкі і світлі (їх так сприймають слухачі), Та пам'ятай — у цьому світі Є свистуни і стукачі.
А ти — гітара, гілка з дерева, І ти сьогодні на кону. Скажи, кому твоя заревана Душа потрібна, ну, кому?..
Вдягайся модно, лайся модно, Та час від часу пригадай, Як слухав дзвона Квазімодо В глухонімому Нотр-Дам.
Він припадав до дзвона тілом, Він разом з ним літав, літав... О, скільки тих, які хотіли Тілами битися в тіла,
А язиками лізли в душі... Я й сам колись таким грішив. Пісні, мов кошенят задушених, В зубах по вулицях носив.
Душа повільно прозоріла Все по ночах. А по очах Боляче вдарило прозріння:
Про що кричав? Кому кричав?.. Є вуха, що, немов корою, Укриті суєтністю змін.
Хай серцем слухають і кров'ю, Як Квазімодо слухав дзвін!..
Коментар Ліричний герой поезії сперечається з тенденціями сучасного світу, коли класика стала немодною, люди бояться виявляти щирість почуттів, замість справжніх митців — „свистуни і стукачі”. А „душа заревана” нікому не потрібна. І все ж треба пробитися до вух, що вкриті, „мов корою”, суєтою життя, змусити їх слухати „серцем... і кров'ю”, „як Квазімодо слухав дзвін”.
СЕРГІЙ ЖАДАН
Народився 23.08. 1974 року у місті Старобільськ Луганської обл. Український письменник, перекладач та громадський діяч. Автор романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія» та інших.
Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами, зробивши автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників. Сергій Жадан є також активним організатором літературного життя України (з 2000 року — віце-президент Асоціації українських письменників), учасником мультимедійних мистецьких проектів, а також акцій громадянської непокори.
Освіта. У 1996 році закінчив Харківський Національний Педагогічний Університет ім. Г. С. Сковороди, факультет українсько-німецької філології. У 1996—1999 рр. навчався в аспірантурі цього ж університету. Захистив дисертацію, присвячену українському футуризму: “Філософсько-естетичні погляди Михайля Семенка” (2000 рік).
Громадська діяльністьУ 1991 році був одним з організаторів харківського неофутуристського літературного угрупування «Червона Фіра». З 2000 року є віце-президентом Асоціації українських письменників. Під час помаранчевої революції Жадан був комендантом наметового містечка у Харкові. Відомий своїми критичними висловлюваннями і публікаціями проти харківських можновладців — Добкіна та Кернеса.[2] Живе і працює в Харкові. У 2011 провів акцію проти закону «Про захист суспільної моралі».
Письменницька і перекладацька творчість Пише романи, поезії, есеї. Темою творів письменника є пострадянська дійсність в Україні. Для стилю Жадана характерний вжиток розмовної та нецензурної лексики. Перекладає з німецької, польської, білоруської та російської мов.
Музика, очерет,на долоні, руці.Скільки пройде кометкрізь понадхмар’я ці.Як проступа теплочерез ріки, міста.Все, що у нас було —тільки ця висота.Все, що трималось вій,голос печальний, плач,я скидаю на твійавтовідповідач.Поїзд твоїх химерне зупиняє біг,нам з тобою теперпадає різний сніг.Нарізно кров поспіша,солодко шириться лет,тихо росте душа,мов ламкий очерет.Коментар
Ліричний герой глибоко переживає розлуку з коханою («нам з тобою тепер падає різний сніг»). Йому залишаються спогади про музику ламких очеретів, про висоту, де були вдвох. І солодко завмирає, «тихо росте душа» в пригадуванні щастя і в його передчутті.
Ліричний герой глибоко переживає розлуку з коханою («нам з тобою тепер падає різний сніг»). Йому залишаються спогади про музику ламких очеретів, про висоту, де були вдвох. І солодко завмирає, «тихо росте душа» в пригадуванні щастя і в його передчутті.
ПЕРЕГЛЯНУТИ С.ЖАДАН "СМЕРТЬ МОРЯКА"
Урок 28.04.
Сучасна українська література. Поезія: О.Забужко («Рядок з автобіографії», «Читаючи історію»), І. Римарук («Обнови»), Ю.Андрухович (« Пісня мандрівного спудея», «Астролог»)
Матеріали в нашій групі у Viber
Урок 24. 04.
Сучасна українська література
1. с. 239-240 (опрацювати, вивчити визначення на с. 240).
2.Переглянути ЕКСПРЕС-УРОК
17.04. - 23.04.
3. Переглянути ЦІКАВО
4. Прослухати ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ, АНАЛІЗ ТВОРУ коротко
Увага!!! Зняти на відео виразне читання вірша "Господи, гніву пречистого..." напам'ять і надіслати вчителю в приватні повідомлення Viber, Messenger чи на електронну пошту
5.Виконати тестові завдання (ДО 23.04. 21 ГОД.)
Код доступу 965518
4. ПАСПОРТ ТВОРУ "Господи, гніву пречистого..."
Рід літератури: філософська лірика.
Жанр: вірш-медитація (молитва).
Мотив: звернення ліричного героя до Бога із проханням не осудити його за глибоку віру і надію, бо утверджує безсмертя людського духу.
Ідея: утвердження сили людського духу, прагнення не згубити у тяжких випробуваннях самоідентичності, неповторності своєї долі.
Віршовий розмір: дактиль.
Римування: перехресне.
Художньо-стильові особливості:
епітети: «гнів пречистий»; «мале людське життя»;
риторичне звертання: «Господи...»;
метафори: «вірою тугу розвіюю», «надією довжу його в віки».
Примітки: В основу вірша «Господи, гніву пречистого...» покладено канон, запропонований християнським богословом VIII ст. Іоаном Дамаскіном, як «сходження розуму до Бога, прохання погрібного в Бога».
Поезія «ГОСПОДИ, ГНІВУ ПРЕЧИСТОГО...» — це стоїчна поезія, що утверджує впевненість ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Автор говорить про власну силу і незламність: «Де не стоятиму — вистою». Він показує свою непідвладність обставинам, непорушність принципів за жодних умов. Тільки так можна зберегти моральну повноцінність. У Богові й матері він бачить духовних провідників, що визначають внутрішнє обличчя людини. Адже для двобою з державою смерті потрібна незаплямована душа. Сила народжується у випробуваннях. Ліричний герой протидіє внутрішній слабкості («тузі»), щоб не зрадити духовному покликанню (бути таким, яким «мати родила»), він сприймає трагічні обставини існування («біду») як спосіб формування внутрішньої сили. Бога — як символ людської совісті, віри в добро і справедливість — Стус згадує доволі часто. Поет звертається до нього в часи, коли йому нестерпно важко, він шукає в ньому опори, дивиться на своє життя крізь призму Божих заповідей.
10. 04. - 14.04.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА (Творчість В.Симоненка, Д.Павличка, І.Драча, Гр.Тютюнника, Л.Костенко) до 14.04. 22:00
17.04. - 23.04.
3. Переглянути ЦІКАВО
4. Прослухати ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ, АНАЛІЗ ТВОРУ коротко
Увага!!! Зняти на відео виразне читання вірша "Господи, гніву пречистого..." напам'ять і надіслати вчителю в приватні повідомлення Viber, Messenger чи на електронну пошту
5.Виконати тестові завдання (ДО 23.04. 21 ГОД.)
Код доступу 965518
4. ПАСПОРТ ТВОРУ "Господи, гніву пречистого..."
Рід літератури: філософська лірика.
Жанр: вірш-медитація (молитва).
Мотив: звернення ліричного героя до Бога із проханням не осудити його за глибоку віру і надію, бо утверджує безсмертя людського духу.
Ідея: утвердження сили людського духу, прагнення не згубити у тяжких випробуваннях самоідентичності, неповторності своєї долі.
Віршовий розмір: дактиль.
Римування: перехресне.
Художньо-стильові особливості:
епітети: «гнів пречистий»; «мале людське життя»;
риторичне звертання: «Господи...»;
метафори: «вірою тугу розвіюю», «надією довжу його в віки».
Примітки: В основу вірша «Господи, гніву пречистого...» покладено канон, запропонований християнським богословом VIII ст. Іоаном Дамаскіном, як «сходження розуму до Бога, прохання погрібного в Бога».
Поезія «ГОСПОДИ, ГНІВУ ПРЕЧИСТОГО...» — це стоїчна поезія, що утверджує впевненість ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Автор говорить про власну силу і незламність: «Де не стоятиму — вистою». Він показує свою непідвладність обставинам, непорушність принципів за жодних умов. Тільки так можна зберегти моральну повноцінність. У Богові й матері він бачить духовних провідників, що визначають внутрішнє обличчя людини. Адже для двобою з державою смерті потрібна незаплямована душа. Сила народжується у випробуваннях. Ліричний герой протидіє внутрішній слабкості («тузі»), щоб не зрадити духовному покликанню (бути таким, яким «мати родила»), він сприймає трагічні обставини існування («біду») як спосіб формування внутрішньої сили. Бога — як символ людської совісті, віри в добро і справедливість — Стус згадує доволі часто. Поет звертається до нього в часи, коли йому нестерпно важко, він шукає в ньому опори, дивиться на своє життя крізь призму Божих заповідей.
10. 04. - 14.04.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА (Творчість В.Симоненка, Д.Павличка, І.Драча, Гр.Тютюнника, Л.Костенко) до 14.04. 22:00
1. с. 215-233 (прочитати, знати зміст "Маруся Чурай", опрацювати критичний матеріал).
2. Прослухати!!! Онлайнурок
2. Прослухати!!! Онлайнурок
3. Виконати тестові завдання (до 14 квітня 22 год.):
17.03.-31.03.
Ліна Костенко 1. с. 208-213 (прочитати).2. Прослухати "Страшні слова..."3. Ліна Костенко "Страшні слова, коли вони мовчать..." (вивчити напам'ять)
Увага!!! Зняти на відео виразне читання віршів напам'ять і надіслати вчителю в приватні повідомлення Viber, Messenger чи на електронну пошту
4. Опрацювати: Ліна Костенко "Страшні слова, коли вони мовчать..." (аналіз вірша) Рік написання: 1977.
Збірка: «Над берегами вічної ріки».
Тема: слово в житті людини, сутність поезії.
Ідея: возвеличення сили, могутності слова.
Жанр: ліричний вірш
Вид лірики: філософська
Напрям: модернізм.
Течія: неоромантизм.
Провідний мотив твору. Роздуми поетеси про значення слова в житті людини, про сутність поезії. Композиція твору. Невеликий за розміром у три строфи вірш наповнений почуттями й експресією.
Образи твору. Ліричний герой — це людина, що знає силу слова й відчуває відповідальність за їх використання: «Хтось ними мучився, болів…» Філософські роздуми поетеси над словом і творчістю породжують в уяві читача образ ліричного героя, який висловлює свої думки щодо проблеми добору слів, завдань мистецтва у суспільстві.
Римування – перехресне: мовчать — почать, причаїлись — чиїмись (абаб)
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб із пірихієм.
Історія написання: філософські питання про сутність поезії, про місію митця для Ліни Костенко (особливо для неї, яка пішла у «внутрішню еміграцію» на знак протесту проти відновлення тоталітаризму в СРСР і понад 16 років змушена була писати «в шухляду»), як і для всіх «шістдесятників», були особливо актуальними, що вилилося в низку творів, де ця проблематика стає осерддям уваги.
Тема: слово в житті людини, сутність поезії.
Ідея: возвеличення сили, могутності слова.
Жанр: ліричний вірш
Вид лірики: філософська
Напрям: модернізм.
Течія: неоромантизм.
Провідний мотив твору. Роздуми поетеси про значення слова в житті людини, про сутність поезії. Композиція твору. Невеликий за розміром у три строфи вірш наповнений почуттями й експресією.
Образи твору. Ліричний герой — це людина, що знає силу слова й відчуває відповідальність за їх використання: «Хтось ними мучився, болів…» Філософські роздуми поетеси над словом і творчістю породжують в уяві читача образ ліричного героя, який висловлює свої думки щодо проблеми добору слів, завдань мистецтва у суспільстві.
Римування – перехресне: мовчать — почать, причаїлись — чиїмись (абаб)
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб із пірихієм.
Історія написання: філософські питання про сутність поезії, про місію митця для Ліни Костенко (особливо для неї, яка пішла у «внутрішню еміграцію» на знак протесту проти відновлення тоталітаризму в СРСР і понад 16 років змушена була писати «в шухляду»), як і для всіх «шістдесятників», були особливо актуальними, що вилилося в низку творів, де ця проблематика стає осерддям уваги.
Художні засоби:
Епітети: "страшні слова", "безсмертний дотик".
Метафори: "слова мовчать", "хтось ними плакав, мучився, болів".
Анафори: "коли...".
Антитеза: " і краса, й потворність", "асфальти й спориші".
Характеристика вірша
У творі Ліна Костенко висловлює думку про те, що слова ніби згустки які увібрали в себе всі радощі та болі людей. У вірші "Страшні слова, коли вони мовчать" автор приховала , а точніше закодувала своє розуміння значення словав житті всього суспільства , а також у житті кожної людини окремо. Поетеса переконана, що автор має обережно й дуже відповідально ставитися до сказано, а точніше до написаного, адже "поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі". Кожному поету буває дуже важко знайти слова, які не "були уже чиїмись", але митці тому й мають це горде та поважне звання, що вони вміють у звичайне та вже знайоме нам слово вкласти, якийсь інший сенс.
Комментариев нет:
Отправить комментарий